Шлюб з 14 років в Україні: що насправді пропонував законопроєкт №14394

Новина про можливість одружуватися з 14 років облетіла українські ЗМІ та соцмережі. Заголовки лякали, коментарі обурювалися. Що насправді було в законопроєкті і чому норму вирішили прибрати?

Що відбувається

22 січня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14394 — проєкт нового Цивільного кодексу України. Ініціаторами виступили голова ВР Руслан Стефанчук, його заступники Олена Кондратюк та Олександр Корнієнко, а також народні депутати Микола Стефанчук та Іван Калаур. 28 квітня 2026 року цей законопроєкт знято з розгляду (див. «Поточний статус»).

Серед багатьох змін — нова редакція норми про шлюбний вік. І саме вона викликала найбільший резонанс.

Що пропонував законопроєкт

Стаття 1478 проєкту Цивільного кодексу №14394 встановлювала:

Чому це не «дитячі шлюби»

Формулювання «шлюб з 14 років» звучить шокуюче. Але важливо розуміти контекст:

1. Це виняток, а не правило. Загальний шлюбний вік залишається 18 років. Норма про 14 років застосовується виключно у разі вагітності або народження дитини — тобто коли ситуація вже склалася.

2. Рішення приймає суд. Не батьки, не РАЦС, а саме суд. Він оцінює обставини справи та інтереси неповнолітньої особи. Якщо суд вирішить, що шлюб не відповідає інтересам дитини — дозвіл не буде надано.

3. Мета — захист, а не заохочення. Юристи пояснюють: норма покликана захистити права неповнолітньої матері та її дитини, надавши можливість офіційно оформити сімейні відносини. Без цього батько дитини може уникати відповідальності.

Як це працює зараз

Чинний Сімейний кодекс України (стаття 23) встановлює:

• Шлюбний вік — 18 років для жінок і чоловіків
• За рішенням суду право на шлюб може бути надано особі з 16 років
• Умова — суд має встановити, що це відповідає інтересам особи

Тобто вже зараз 16-річна вагітна дівчина може звернутися до суду за дозволом на шлюб. Новий проєкт лише знижує цю межу до 14 років для випадків вагітності.

Що ще змінював законопроєкт

Проєкт №14394 містив й інші зміни щодо сімейних відносин. Ці положення стосувалися саме цього проєкту; новий проєкт №15150 може регулювати ці питання інакше.

Нові підстави для розлучення. За позовом одного з подружжя шлюб може бути розірвано, якщо:

• Чоловік не бажає мати дитину або нездатний до зачаття
• Жінка нездатна народити дитину

Зміна прізвища без розлучення. Один із подружжя може повернути дошлюбне прізвище навіть без розірвання шлюбу — у разі домашнього насильства, зради або аморального вчинку партнера.

Недійсність шлюбу. Шлюб визнається недійсним, якщо він був зареєстрований з особою, яка змінила стать.

Заручини. Чітко зафіксовано, що заручини не створюють обов'язку вступу в шлюб. При цьому особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана компенсувати витрати на весілля та моральну шкоду.

Критика та рішення вилучити норму

Законопроєкт викликав значну критику з боку правозахисних організацій та суспільства. ГО «Марш жінок» назвала документ «відкатом у минуле».

Основні занепокоєння:

• Ризик легалізації примусових шлюбів
• Недостатній захист прав неповнолітніх
• Норми щодо трансгендерних осіб

6 лютого 2026 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відреагував на критику. У своєму дописі він пояснив, що норма мала захисний характер — щоб новонароджена дитина могла вирости у повноцінній сім'ї. Однак, враховуючи неоднозначне сприйняття суспільством, робоча група ухвалила рішення вилучити цю норму з проєкту.

Поточний статус

Законопроєкт №14394 знято з розгляду (картка законопроєкту на сайті Верховної Ради). 28 квітня 2026 року Верховна Рада прийняла за основу новий проєкт Цивільного кодексу №15150. Це ще не чинний закон: до другого читання текст може змінитися. Зараз шлюбний вік визначає Сімейний кодекс: 18 років, а з 16 років право на шлюб може надати суд (ст. 22, 23 СК).

Рекодифікація цивільного законодавства — системне оновлення, яке має об'єднати сімейне право з цивільним та наблизити українське законодавство до європейських стандартів, — продовжується вже в межах проєкту №15150.