Шлюбний договір в Україні 2026: що можна, що ні, скільки коштує

Шлюбний договір не змусить когось любити чи бути вірним. Але він може зекономити пів життя, якщо у когось із подружжя є бізнес, ФОП, нерухомість до шлюбу або значно вищі доходи. У статті розбираємо, які саме майнові питання можна врегулювати договором, що закон прямо забороняє включати, скільки реально коштує його оформлення у 2026 році і чому Верховний Суд скасовує умови, які виглядають «надто несправедливими».

Що таке шлюбний договір і навіщо він потрібен

Шлюбний договір — це нотаріально посвідчена письмова угода між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, або вже одруженими чоловіком і дружиною. Регулює виключно майнові відносини: режим власності, порядок користування житлом, утримання, поділ майна на випадок розлучення.

Поняття договору закріплено у ст. 92 СК: це правочин, укладений між особами, що збираються одружитись або вже одружені. Загальні норми про шлюбний договір зосереджені у Главі 10 СК — статті 92-103.

За замовчуванням (без договору) усе, що подружжя нажило у шлюбі, — спільна сумісна власність і ділиться навпіл при розлученні (ст. 60 СК, ст. 70 СК). Шлюбний договір дозволяє відступити від цього правила: змінити частки, визначити, кому що належить, врегулювати борги і кредити, передбачити утримання у разі непрацездатності.

Хто і коли може укласти договір

За ст. 92 СК сторонами договору можуть бути:

• Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу — договір укладається ще до офіційної реєстрації у ДРАЦС.
• Подружжя — чоловік і дружина, що вже у зареєстрованому шлюбі.

Окрема вимога: якщо стороною є неповнолітня особа (16-17 років, з дозволом суду на шлюб), на укладення договору потрібна письмова згода батьків або піклувальника, нотаріально посвідчена.

Важливий момент — коли договір набирає чинності (ст. 95 СК):

Якщо особи подали заяву у ДРАЦС, уклали договір, але потім передумали реєструвати шлюб — договір просто ніколи не набуде чинності. Він залишається у нотаріальному реєстрі як «сплячий».

Що МОЖНА регулювати: повний перелік

Шлюбний договір — потужний інструмент саме завдяки широкому переліку питань, які він може врегулювати на власний розсуд подружжя. Ось основні блоки.

1. Правовий режим майна (ст. 97 СК)

Це серце шлюбного договору. Стаття 97 СК дозволяє визначити:

• Майно, яке кожен з подружжя передає для використання на спільні потреби сімʼї (наприклад, дружина передає свою машину для сімейних поїздок, але право власності на неї залишається за нею).
• Правовий режим майна, подарованого подружжю на весілля (родина чоловіка подарувала квартиру — кому вона належить).
• Правовий режим майна, набутого до шлюбу (як змінюється — або ні — статус добрачного майна).
• Частки кожного у спільному майні (відступ від рівності — наприклад, 70/30 або 60/40 замість стандартних 50/50).
• Порядок поділу майна у разі розірвання шлюбу.
• Майно, що НЕ підлягатиме поділу взагалі (бізнес, корпоративні права, акції конкретного власника).

2. Користування житлом (ст. 98 СК)

Якщо подружжя проживає у квартирі, що належить одному з них на праві власності або оренди, договір може визначити порядок користування цим житлом. Хто з ким залишається після розлучення, чи зберігає інший партнер право проживання, в які строки звільняє житло, чи передбачена компенсація.

3. Утримання одного з подружжя (ст. 99 СК)

Це часто найцікавіша частина для тих, хто більше заробляє. Стаття 99 СК дозволяє домовитися:

• Хто, кому, у якому розмірі та в які строки виплачує грошове утримання.
• Можливість припинення права на утримання у звʼязку з отриманням майнової (грошової) компенсації — наприклад, замість довгих виплат після розлучення передати одразу велику суму або нерухомість.

Принциповий бонус: якщо договір передбачає утримання, його можна стягнути на підставі виконавчого напису нотаріуса — без окремого позову до суду. Це робить таке утримання значно надійнішим за звичайні побутові домовленості.

4. Майнові права і обовʼязки як батьків

Договором можна врегулювати майнові питання щодо дітей: розмір аліментів понад мінімальний обовʼязок, оплата приватної освіти, медичних послуг, забезпечення житлом, формування цільового рахунку на навчання у виші. Усе, що стосується грошей і майна, а не виховання чи спілкування.

Що НЕ МОЖНА: 5 жорстких заборон

Закон обмежує сферу дії шлюбного договору. Стаття 93 СК містить фундаментальні «червоні лінії». Якщо їх перетнути — нотаріус відмовить у посвідченні, а вже посвідчена умова буде визнана судом недійсною.

Останній пункт — найчастіше нерозуміння. Багато хто думає: «оформлю квартиру на дружину через шлюбний договір». Це не працює. Договір може лише визначити, що ця квартира належить дружині як її особиста власність (тобто змінити правовий режим), але саме передачу права власності оформлюють окремо — через договір купівлі-продажу, дарування або поділу майна (ст. 69 СК).

Практика Верховного Суду: коли договір визнають недійсним

Категорія «надзвичайно невигідне матеріальне становище» з ч. 4 ст. 93 СК — найбільш «гумова» підстава для оскарження договору. Верховний Суд послідовно визнає, що це оціночне поняття, яке доводиться кожною стороною окремо.

У постанові ВС у справі №755/19197/18 суд визнав недійсним пункт шлюбного договору, за яким до спільної сумісної власності було віднесене майно дружини, набуте ще до реєстрації шлюбу. Тобто формально дружина «втратила» свою добрачну власність на користь спільного режиму. Апеляційний суд раніше задовольнив позов про визнання договору недійсним, ВС також залишив таке рішення в силі — мотивація: умова ставила дружину у надзвичайно невигідне становище порівняно із законом.

Кому і коли договір реально потрібен

Шлюбний договір — інструмент не для всіх. У типовій парі без серйозних активів він не дає істотної користі. Але є ситуації, де він зекономить роки судів і сотні тисяч гривень:

• Підприємці і ФОП. Бізнес у шлюбі — частина спільної сумісної власності. Без договору при розлученні чоловік або дружина може вимагати половину частки в ТОВ, ¼ обороту ФОП тощо. Договір дозволяє виключити бізнес з режиму спільної власності.
• IT-фахівці на ФОП 3 групи. Накопичений капітал на рахунках, криптовалюта, інвестиційні портфелі — без договору все ділиться. Багато хто оформлює договір саме для захисту цифрових активів.
• Другий або третій шлюб з дітьми від попереднього. Договір дозволяє зберегти майнові права на нерухомість і заощадження для дітей від першого шлюбу.
• Значна різниця у доходах партнерів. Той, хто заробляє у 5-10 разів більше, може узгодити справедливу формулу поділу або компенсацію.
• Нерухомість, отримана у спадок або подарована до шлюбу. За замовчуванням це особисте майно (ст. 57 СК), але якщо у нього вкладалися спільні гроші подружжя — статус може змінитися. Договір фіксує первинний режим назавжди.
• Подружжя, де один з партнерів — іноземець. Договір спрощує розгляд справ за нормами міжнародного приватного права і захищає українську сторону при розлученні в іноземному суді.
• Подружжя, що проживає за кордоном. У країнах ЄС шлюбний договір — поширена практика; українські пари все частіше укладають його перед переїздом до Польщі/Німеччини, щоб уникнути застосування іноземного режиму спільності.

Як укласти: покрокова інструкція

Крок 1. Визначити, що саме регулювати

До нотаріуса йти зі вже сформованим переліком питань: бізнес, нерухомість, авто, кредити, утримання, порядок користування житлом. Чим конкретніше — тим менше потім спорів.

Крок 2. Підготувати проект договору

Самостійно або через адвоката. Готовий типовий шаблон з нотаріуса теж є, але типовий шаблон рідко враховує індивідуальні нюанси. Адвокатська вичитка коштує 5 000-8 000 грн і знижує ризик визнання договору недійсним у майбутньому.

Крок 3. Зібрати документи

• Паспорти і РНОКПП обох сторін.
• Свідоцтво про шлюб (якщо вже зареєстрований) або заява до ДРАЦС (якщо договір укладається до шлюбу).
• Документи на майно, яке згадується у договорі: витяг з Реєстру прав на нерухомість, технічний паспорт авто, виписка з ЄДР про ФОП/ТОВ, банківські виписки за рахунками.
• Згода батьків/піклувальника, якщо хтось зі сторін неповнолітній.

Крок 4. Посвідчити у нотаріуса

Можна обрати державного або приватного нотаріуса. Територіальної прив'язки немає — посвідчити можна у будь-якого нотаріуса в Україні. Договір складається мінімум у 2 примірниках: один залишається у нотаріальній справі, другий — на руках у подружжя.

Тариф нотаріуса — договірний (ст. 31 Закону «Про нотаріат»). Узгоджуйте суму до візиту і просіть прайс письмово — інакше після оформлення можна зіткнутися з несподіваними «додатковими послугами».

Зміна, відмова, розірвання — три різні процедури

У договорі може щось перестати влаштовувати. Закон передбачає три різні шляхи виходу з ситуації, які часто плутають.

Зміна умов (ст. 100 СК)

Подружжя за взаємною згодою змінює окремі умови — додаток або нова редакція пункту. Оформлюється у того ж нотаріуса (або іншого) у тій самій нотаріальній формі. На вимогу одного з подружжя — через суд, якщо є істотні підстави.

Відмова від договору (ст. 101 СК)

Це повна ліквідація договору за згодою обох. Подружжя пише спільну заяву нотаріусу. Можна обрати один з двох варіантів припинення прав і обовʼязків:

• З моменту укладення договору (тобто наче його не було ніколи).
• З дня подання заяви про відмову.

Одностороння відмова заборонена — якщо інша сторона не згодна, цей шлях недоступний.

Розірвання у суді (ст. 102 СК)

Коли згоди немає, але є поважні підстави — позов до суду. Класичні підстави:

• Істотна зміна обставин (різко змінилось матеріальне становище, інвалідність, безробіття).
• Неможливість виконання умов (об'єкт договору знищено, зник тощо).
• Грубе порушення умов другою стороною.

Окрім розірвання, є визнання договору недійсним (ст. 103 СК) — це найскладніший шлях, але саме за цією статтею проходять справи про «надзвичайно невигідне становище». Договір недійсний — означає, його не існувало від моменту укладення; майно перерозподіляється за загальним режимом СК.

Типові помилки і як їх уникнути

1. «Все майно — мені». Найшвидший шлях до визнання договору недійсним. Суд побачить «надзвичайно невигідне становище» і скасує.
2. Включення особистих умов («не дивитись на інших жінок», «прибирати квартиру по понеділках»). Нотаріус відмовить посвідчити такий договір; якщо посвідчить — пункти все одно будуть нечинними.
3. Передача нерухомості «через договір». Не працює — потрібен окремий нотаріальний правочин (купівля-продаж/дарування).
4. Ігнорування дітей. Умова на кшталт «у разі розлучення дитина живе з матірʼю, а батько не претендує на спілкування» — недійсна. Місце проживання дитини визначає лише суд за ст. 161 СК. Деталі — у статті «Визначення місця проживання дитини».
5. Без адвокатської вичитки в складних кейсах. Якщо є бізнес, кілька об'єктів нерухомості або значні різниці у доходах — економія на юристі коштує дорого. Адвокат бачить ризики, які нотаріус (як неупереджена сторона) не зобовʼязаний підказувати.
6. Не оновлення договору при зміні обставин. Дитина народилась — а в договорі її ще немає; куплено квартиру — а договір це не покриває. Робіть редакцію раз на 2-3 роки.

Що робити прямо зараз

Якщо ви розглядаєте шлюбний договір (або вам його раптом запропонував партнер):

1. Складіть список активів і ризиків: що у вас є, що буде, де уразливість при розлученні.
2. Проаналізуйте через AI-консультанта LegalBot, чи реально шлюбний договір вирішує ваші питання — або краще розглянути окремий шлях (договір про поділ майна за ст. 69 СК, дарування, заповіт).
3. Замовте проект у адвоката — типовий шаблон підходить лише для типових ситуацій.
4. Посвідчіть у нотаріуса. Можна обрати того, до якого вже зверталися раніше; не обовʼязково за місцем реєстрації шлюбу.
5. Зберігайте оригінал у безпечному місці. Бажано — у банківській комірці. Один примірник зберігається у нотаріальній справі.