Стягнення боргу за розпискою через суд у 2026 році: повний гайд

📅 24 березня 2026 · 🕐 9 хв читання · Оновлено 8 жовтня

Позичили гроші під розписку, а боржник не повертає? Закон на вашому боці — і повернути борг через суд простіше, ніж здається. Якщо боржник — фізична особа, шлях один: позовна заява (судовий наказ у такій справі не видається). Крім основної суми, у позові можна стягнути проценти, передбачені розпискою, а 3% річних та інфляційні втрати — за періоди прострочення поза воєнним станом і 30 днями після нього (нижче пояснюємо, що він змінив). Розбираємось у кожному кроці.

💡 Головне: якщо ви позичали приватній особі, борг стягують позовом — судовий наказ у такій справі не видають (п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК). Крім боргу, у позові стягують проценти за розпискою, а 3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦК) — лише за періоди поза воєнним станом: за позикою їх не нараховують з 24.02.2022 і до спливу 30 днів після його припинення (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК). Судовий збір — 1% ціни позову (від 1 331,20 до 16 640 грн; через «Електронний суд» — на 20% менше), і якщо позов задовольнять, суд стягне його з боржника. Строк давності — 3 роки, але на час карантину і воєнного стану він фактично не йшов і відновився лише з 04.09.2025, тож давність за старим боргом могла ще не спливти (див. нижче).

Чому лише позов, а не судовий наказ

Судовий наказ — спрощена процедура без засідання, але суд видає його лише за вимогами з вичерпного переліку (ч. 1 ст. 161 ЦПК). Борг за письмовим договором — зокрема за розпискою — стягують наказом тільки з юридичної особи або ФОП (п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК). Якщо ви позичили гроші знайомому, родичу чи колезі як приватній особі, суд відмовить у видачі наказу (п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК).

⚠️ Не варто «спробувати наказ»: після такої відмови повторно звернутися з такою самою заявою не можна (ч. 2 ст. 166 ЦПК), а сплачений збір не повернуть — його лише зарахують у збір за позов (ч. 2 ст. 164 ЦПК). Грошей ви не заощадите, а кілька тижнів втратите — і боржник отримає час. Одразу подавайте позов — у ньому можна заявити всі вимоги разом.

Позовна заява: працює в будь-якій ситуації

Боржник заперечує борг — каже що не підписував, що повернув, що розписка підроблена: у позовному провадженні суд оцінює докази обох сторін
Хочете стягнути більше ніж основний борг — відсотки за розпискою, а за періоди поза воєнним станом і 30 днями після нього — 3% річних та інфляційні втрати
Немає розписки — тільки переписка, перекази, свідки
Сума будь-яка — верхньої межі для позову немає

Судовий збір

Сума боргу	Збір (1%)	Збір через Е-суд (×0,8)
50 000 грн	1 331,20 грн (мінімум)	1 064,96 грн
200 000 грн	2 000 грн	1 600 грн
500 000 грн	5 000 грн	4 000 грн
1 000 000 грн	10 000 грн	8 000 грн
2 000 000+ грн	16 640 грн (максимум)	13 312 грн

🧮 Розрахувати точну суму судового збору →

✅ Як заощадити: подавайте позов через «Електронний суд» — збір на 20% менший. А якщо суд задовольнить позов, сплачений збір стягнуть з боржника (ч. 1 ст. 141 ЦПК). Заявляйте одразу все, що належить: борг, проценти за розпискою, а якщо прострочення припадає на час до 24.02.2022 — ще й 3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦК).

📝 Створіть позовну заяву про стягнення боргу

LegalBot підготує позовну заяву за 299 грн: врахує борг і відсотки за розпискою, розрахує судовий збір, допоможе обрати суд і дасть покрокову інструкцію з подання

Створити документ →

Що можна стягнути крім основного боргу

Крім суми позики, закон дає кредитору ще два інструменти: проценти за користування позикою і відповідальність за прострочення (ст. 625 ЦК). Але для позик під час воєнного стану діє важливий виняток — про нього нижче, перш ніж щось рахувати.

Відсотки за розпискою

Якщо в розписці зазначена ставка за користування позикою (наприклад, «під 2% на місяць»), ці проценти нараховуються за строк позики — до дати, коли гроші мали повернути. Після цієї дати замість них діє відповідальність за прострочення за ст. 625 ЦК. Воєнний стан проценти за строк позики не скасовує.

3% річних (ст. 625 ЦК)

Це право за законом — окрема домовленість не потрібна. Формула: сума боргу × 3% × кількість днів прострочення ÷ 365. Якщо розписка встановлює інший розмір процентів саме за прострочення, застосовується він.

Інфляційні втрати (ст. 625 ЦК)

Суму боргу множать на індекси інфляції Держстату за місяці прострочення; різниця і є інфляційними втратами. Якщо за цей період ціни сукупно не зросли, інфляційних втрат немає.

⚠️ Воєнний стан: за позикою 3% річних та інфляційні зараз не нараховуються. За п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК на час воєнного стану і ще 30 днів після його припинення позичальник, який прострочив повернення позики, звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК (3% річних та інфляційні втрати), а також від неустойки за договором. Норма стосується будь-якого позикодавця, тож і позики між фізичними особами за розпискою. Верховний Суд застосував її до позики, яку надала фізична особа (постанова КГС ВС від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22), і наголошує, що виняток діє саме для кредиту й позики (постанова КЦС ВС від 16.04.2026 у справі № 751/4086/24).

Що це означає на практиці:

Строк повернення настав до 24.02.2022 — 3% річних та інфляційні можна стягнути за прострочення до 23.02.2022 включно (у межах позовної давності — див. нижче).
Строк повернення настав після 24.02.2022 — поки триває воєнний стан, 3% та інфляційні не нараховуються. Основний борг і проценти за строк позики стягуйте вже зараз: п. 18 їх не зачіпає.
Після припинення воєнного стану (через 30 днів) відповідальність за ст. 625 ЦК знову діє за кожен день прострочення. Якщо борг на той час не повернуть, 3% та інфляційні за цей період можна буде стягнути.

Приклад розрахунку

Борг 100 000 грн мали повернути 15.03.2021, боржник не повернув досі:

Основний борг: 100 000 грн
3% річних за 16.03.2021–23.02.2022 (345 днів): 100 000 × 3% × 345 ÷ 365 = 2 835,62 грн
Інфляційні втрати — за той самий період, за індексами Держстату
З 24.02.2022 до спливу 30 днів після воєнного стану: 0 грн (п. 18)

Якщо ж борг мали повернути, скажімо, 01.06.2024, 3% та інфляційних зараз немає. Але це не привід чекати: позов про основний борг і проценти за строк позики можна подавати вже сьогодні, а якщо суд його задовольнить, сплачений судовий збір стягнуть з боржника.

💡 Важливо: 3% річних та інфляційні нараховуються з дня, наступного за днем, коли борг мав бути повернутий, і до дня фактичного повернення — навіть після рішення суду, поки боржник не заплатить. Виняток — період, на який п. 18 звільняє позичальника (воєнний стан і 30 днів після нього).

Як правильно скласти розписку

Якщо ви тільки збираєтесь позичати гроші — складіть розписку правильно. Це значно спростить стягнення у випадку проблем. Обов'язкові реквізити:

ПІБ та паспортні дані обох сторін (хто дає, хто отримує)
Сума — цифрами та прописом
Дата отримання грошей
Строк повернення — конкретна дата (наприклад, «до 01.01.2027»)
Відсотки — якщо передбачені (наприклад, «під 1,5% на місяць»)
Підпис боржника — власноручний, бажано з розшифруванням
Дата складання розписки

⚠️ Поширені помилки: Не вказана дата повернення (ускладнює визначення початку прострочення). Не вказано хто саме отримав гроші (лише ім'я без паспортних даних). Розписка надрукована, а не написана від руки (складніше довести авторство при оспорюванні).

Строк позовної давності

Загальний строк позовної давності — 3 роки (ст. 257 ЦК). Але на час карантину і воєнного стану перебіг давності фактично не йшов і відновився лише з 04.09.2025 (Закон № 4434-IX). Тому навіть якщо борг мали повернути кілька років тому, давність могла не спливти — перерахуйте строк, перш ніж відмовлятися від стягнення. Суд застосовує давність лише за заявою боржника (ч. 3 ст. 267 ЦК).

Відлік починається:

Є дата повернення в розписці — з наступного дня після цієї дати
Немає дати повернення — позика має бути повернена протягом 30 днів від дня пред’явлення вимоги (ч. 1 ст. 1049 ЦК); давність починає спливати після закінчення цих 30 днів (ч. 5 ст. 261 ЦК). Вимогу краще пред’явити письмово (лист, SMS, email), щоб мати доказ її дати

🔴 Увага: якщо давність спливла і боржник заявить про це, суд відмовить у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК). Не зволікайте! Якщо ж суд визнає причини пропуску поважними (хвороба, перебування за кордоном), право все одно захистять (ч. 5 ст. 267 ЦК).

Борг старший за 3 роки — ще не привід здаватися. Строк давності продовжувався на час карантину COVID-19 (12.03.2020–30.06.2023; п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК) і воєнного стану — до 04.09.2025, коли набрав чинності Закон № 4434-IX. Тож розписка, строк за якою мав спливти в ці роки, може бути ще придатною для позову — перевірте дати.

Підсудність: в який суд подавати

Загальне правило: за місцем реєстрації боржника
За місцем виконання договору: якщо в розписці зазначено місце повернення грошей
Боржник за кордоном: за останнім відомим місцем реєстрації в Україні

Що робити якщо розписки немає

Стягнення без розписки складніше, але можливе. Доказами можуть бути:

Банківський переказ — виписка з рахунку з призначенням платежу «позика» або «в борг». Це найсильніший доказ після розписки
Переписка — SMS, месенджери, email, де боржник визнає борг або обіцяє повернути. Засвідчте нотаріально!
Свідки — особи, які були присутні при передачі грошей
Аудіо/відеозапис — де боржник визнає борг

💡 Порада: Якщо у вас немає розписки — спробуйте отримати визнання боржника у переписці. Напишіть йому: «Коли повернеш 50 000 грн, які позичив 15 січня?». Якщо він відповість «наступного тижня» — це визнання боргу, яке можна використати в суді.

Після рішення суду: примусове виконання

Отримали рішення — тепер потрібно його виконати:

Рішення суду — зачекайте 30 днів (набрання сили), потім отримайте виконавчий лист
Оберіть виконавця — державний (безкоштовно, але повільно) або приватний (авансовий внесок, але швидше)
Виконавець — арештує рахунки, зарплату, майно боржника

📚 Нормативна база

Цивільний кодекс України — ст. 257 (загальна позовна давність — 3 роки), ч. 5 ст. 261 (початок перебігу), ч. 3–5 ст. 267 (наслідки спливу давності)
Цивільний кодекс України — п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» (карантин); Закон № 4434-IX від 14.05.2025 (поновлення перебігу давності з 04.09.2025)
Цивільний кодекс України — ст. 530 (строк виконання зобов'язання)
Цивільний кодекс України — ст. 625 (відповідальність за прострочення: 3% річних + інфляція)
Цивільний кодекс України — п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» (воєнний стан: позичальник звільнений від 3% річних, інфляційних втрат і неустойки до спливу 30 днів після його припинення)
Цивільний кодекс України — ст. 1046–1053 (договір позики; ч. 1 ст. 1049 — 30 днів на повернення від дня вимоги)
ЦПК України — ст. 161, 165, 166 (коли видається судовий наказ; за розпискою між фізичними особами — ні)
ЦПК України — ст. 175 (позовне провадження)
Закон «Про судовий збір» — ст. 4 (ставки)

❓ Часті запитання

Як повернути борг за розпискою через суд?

Якщо боржник — фізична особа, лише позовом: судовий наказ за розпискою між фізичними особами не видається (п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК). У позові разом з основним боргом стягують відсотки за розпискою (за строк позики), а 3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦК) — лише за періоди прострочення поза воєнним станом і 30 днями після нього (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК).

Скільки коштує подати в суд за розпискою?

Судовий збір за позов — 1% від суми боргу, але не менше 1 331,20 грн і не більше 16 640 грн. Через «Електронний суд» — з коефіцієнтом 0,8, тобто на 20% менше. Якщо позов задовольнять, суд стягне сплачений збір з боржника пропорційно задоволеним вимогам (ч. 1 ст. 141 ЦПК).

Який строк позовної давності?

Загальний строк позовної давності — 3 роки (ст. 257 ЦК). Але на час карантину і воєнного стану перебіг давності фактично не йшов і відновився лише з 04.09.2025 (Закон № 4434-IX). Тому навіть якщо борг мали повернути кілька років тому, давність могла не спливти — перерахуйте строк, перш ніж відмовлятися від стягнення. Суд застосовує давність лише за заявою боржника (ч. 3 ст. 267 ЦК). Якщо дата повернення в розписці не вказана — позика має бути повернена протягом 30 днів від дня пред’явлення вимоги (ч. 1 ст. 1049 ЦК); давність починає спливати після закінчення цих 30 днів (ч. 5 ст. 261 ЦК).

Чи можна стягнути відсотки та інфляцію?

Відсотки за розпискою — так, за строк позики. 3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦК) — з урахуванням воєнного стану: за п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК позичальник звільнений від них на час воєнного стану і ще 30 днів після його припинення. Тож за борг, строк повернення якого настав до 24.02.2022, їх можна стягнути за період до 23.02.2022, а за новіший борг — лише за час після спливу 30 днів від припинення воєнного стану. Усі вимоги заявляють в одному позові.

Що робити якщо розписки немає, гроші передавались без документа?

Без розписки стягнути борг складніше, але можливо. Доказами можуть бути: переписка (SMS, месенджери), банківські перекази з призначенням платежу, свідчення свідків. Між фізичними особами борг у будь-якому разі стягують позовом — і з розпискою, і без неї.

Чи можна подати на судовий наказ за розпискою?

Ні, якщо боржник — фізична особа. За письмовим договором судовий наказ видають лише щодо юридичної особи або ФОП (п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК). Суд відмовить у видачі наказу (п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК), повторно з такою самою заявою звернутися не можна (ч. 2 ст. 166 ЦПК) — ви лише втратите час. Тому одразу подавайте позов.